Участь екологів у зеленому марафоні Miждисциплiнарних студiй «Європейськi зеленi вимiри» у рамкаx Проєкту Epасмус + Жaна Моне

18 січня екологи кафедри (викладачі та здобувачі) взяти участь у першій зустрічі на тему «Природні ресурси, якість довкілля та зміна клімату» в рамках зеленого марафону Miждисциплiнарних студiй «Європейськi зеленi вимiри» у рамкаx Проєкту Epасмус + Жaна Моне.

Під час заходу окреслено основні екологічні ризики, які визначають сталий розвиток планети. Показано, що такими зонами ризику є зміна клімату, скорочення біорізноманіття, збільшення споживання поживних речовин, забруднення антропогенними речовинами, зменшення озонового шару, закиснення Світового океану, зменшення запасів прісної води; зниження площ лісових покривів тощо. Визначено конструктивні трансформації, які можуть стати «дорожньою картою» на шляху виходу людського суспільства з глобальної екологічної кризи.

Марафон триватиме два місяці за результатами якого учасники отримають сертифікати.

Дослідження в географічній, екологічній та хімічній освіті науковцями ПГФ

На природничо-географічному факультеті є гарна традиція – проведення наукових і науково-практичних конференцій. 25 листопада 2022 року на базі кафедри хімії, екології та методики їх навчання й кафедри географії та методики її навчання пройшла VІІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція: «Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень в географічній, екологічній та хімічній освіті».

Серед співорганізаторів наукового заходу були Інститут педагогіки НАПН України, Інститут агроекології та природокористування НААН, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Міжнародна асоціація екологів університетів.

У ході конференції були обговоренні такі питання:

  1. Наукові засади географічної, екологічної та хімічної освіти у ЗВО.
  2. Досвід практичної екологічної, краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, біології у ЗЗСО.
  3. Інноваційні технології в географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності.

Зі вступним словом до учасників конференції звернулася завідувач кафедри географії та методики її навчання, доктор педагогічних наук, професор Оксана БРАСЛАВСЬКА.

В.о. завідувача кафедри хімії, екології та методики їх навчання, кандидат педагогічних наук, доцент Наталія ГОРБАТЮК ознайомила присутніх з сучасними досягненнями й проблеми екологічної, хімічної освіти і науки, можливостями використання інноваційних технологій у підготовці здобувачів вищої освіти.

Доктор педагогічних наук, професор Світлана СОВГІРА здійснила ретроспективний огляд проведення даної конференції, зазначивши, що в своїх здобутках наука завжди базувалася на наполегливій та кропіткій праці вчених, а у досягненнях завжди покладалися на активності й результативності у підготовці молоді до життя освітян України.

Також у доповідях виступаючі охарактеризували сучасні тенденції в географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності; розкрили досвід практичної екологічної краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, екології, біології.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДОЛИННО-РІЧКОВИХ ЛАНДШАФТІВ РІЧКИ ДНІСТЕР

У кінці вересня – на початку жовтня 2022 року викладачами природничо-географічного факультету було здійснено екскурсію до села Рудківці Новоушицької селищної територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області з метою дослідження біологічних, геоморфологічних, кліматичних особливостей долинно-річкових ландшафтів річки Дністер.

Науковцями було вивчено долинно-річкові ландшафти річки Дністер, їх геоморфологічні, кліматичні, флористичні та фауністичні особливості.
Зауважуємо, що село Рудківці розташоване на високому нагірному березі річки Дністра при впадінні в нього річки Матірки, долини яких сьогодні утворюють ложе Дністровського водосховища на території Хмельницької області.

Долина річки Дністер, зокрема біля с. Рудківці, у його середній течії є унікальною у геолого-геоморфологічному, кліматичному, флористичному, фауністичному і естетичному відношеннях. ЇЇ називають природним музеєм. Глибоко врізані в осадові породи каньйони Дністра та його приток утворюють унікальні відслонення, віднесені до стратиграфічно-палеонтологічних геологічних пам’яток Середнього Придністров’я. За своєю значимістю вони є унікальними не тільки для України, а й для Європи. В околицях села на найнижчих рівнях виходять на денну поверхню потужні відклади едіакарно-вендського комплексу скам’янілих глинистих порід. Серед них примітними є калуські верстви строкато забарвлених тонковерствуватих аргілітів, які без значних зусиль легко розсипаються на дрібні гострокутні уламки. Характерною їх особливістю є наявність конкрецій фосфоритів. На поверхні калуських верств відкладені породи сеноманського ярусу крейдової системи, що мають дуже строкатий літологічний склад.


У межах Середнього Дністра зосереджено більше сотні ендемічних та реліктових видів рослин. За флористичною унікальністю цей природний регіон поступається тільки Гірському Криму та Українським Карпатам. У дністровській флорі зустрічаються карпатські, понтично-центрально-азійські, середземноморські та балканські елементи. Серед реліктових видів зустрічається: шиверекія подільська, молочай мигдаловидний, астрагал еспарцетолистий, змієголовник австрійський, чебрець подільський, ясенець білий, відкасник осотовидний, вероніка гірська, кадило сармацьке, цибуля ведмежа, клокичка периста, таволга середня та інші. Серед ендемічних видів виділяють спірею польську, молочаї дністровський та волинський, чебрець одягнений, зіновать подільську, волошку східну, самосил паннонський, шавлію зарослеву, шоломницю весняну, козельці подільські, юринею дністровську.

Особливу цінність мають урочища «Дністровських Стінок», малодоступних місцевостей на схилах південної експозиції з рідкісною флорою і фауною. До них приурочені такі середземноморські види рослин як кизил, гордовина, скумпія, ясенець, листовик сколопендровий, клокичка периста та ін. Степові угруповання представлені формаціями осоки низької, вівсюнця Бессера, ковили волосистої.

Зустрічається зростання ефедри двоколосої, мигдаля степового, спіреї польської, горицвіту весняного, мінуарції дністровської, заячої конюшини Шиверека. Для ціїєї місцевості характерне масове заліснення дністровських крутосхилів зокрема: сосни звичайної, сосни чорної, сосни Веймутової тощо.

Участь у Міжнародній екологічній школі

7-8 вересня екологи факультету (професор Світлана Совгіра, доценти Наталія Душечкіна, Роман Подзерей, викладач Святослав Мандебура, студент Ярослав Ляховський) взяли участь у Міжнародній екологічній школі з питань Сталого Розвитку та Змін Клімату.

Упродовж 2-х днів тривав навчально-науковий марафон, під час якого його учасники мали змогу обнайомитись та обговорити широке коло питань сталого розвитку територій. Серед генеральних спікерів були представники університетів-партнерів країн Вишеградської групи і України.

Обговорення нагальних освітніх питань екологів зі стейкхолдерами

28 червня в рамках оновлення освітньої програми 101 Екологія відбулася зустрів екологів факультету із представником Іллінецького освітнього колективу Сергієм Крижанівським. Обговорювалася співпраця із Іллінецьким аграрним фаховим коледжем, розглядалися питання узгодженням освітніх компонентів для подальшого вступу випускників коледжу на природничо-географічний факультет. Намічено перспективи подальших наукових досліджень з вивчення водних та заповідних об’єктів Центрального Побужжя.

Green economic recovery forum «Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція»

24 червня в режимі Zoom-конференції відбувся екологічний форум «Бізнес в нових реаліях: війна, екотрансформація, євроінтеграція», у якому взяли активну участь екологи факультету (професор Світлана Совгіра, доцент Наталія Душечкіна, викладач Роман Подзерей).

Мета форуму — комплексне та системне формування пріоритетних напрямів відновлення країни з урахуванням принципів сталості,· приведення національного законодавства до реальної відповідності нормам права ЄС,· запобігання ризикам національної безпеки, зокрема екологічної, та врахування національних інтересів. Середовище заходу об’єднало 35 галузевих асоціацій, досвідчених юристів, екологів, інженерів, 55 ЗВО та наукових інституцій.

На форумі піднімалися питання: ефективного державного управління, метою якого є ефективна система державного управління у галузі, розмежування функцій, наявність ефективних інструментів та екологічний контроль; моніторинг довкілля, доступ громадськості до інформації та участь у прийнятті рішень; кліматична політика: запобігання та адаптація до зміни клімату; управління відходами тощо.

Участь екологів та географів у вебінарі з мобільності у вищій освіті в Європі за Програмою Еразмус+

17 травня викладачі-екологи (Світлана Совгіра, Наталія Душечкіна) та викладачі-географи (Оксана Браславська, Людмила Озерова) природничо-географічного факультету взяли участь у вебінарі «Виняткові заходи щодо інтеграції освітян України за проєктами з мобільності у вищій освіті в Європі за Програмою Еразмус+ на період війни в Україні». У заході взяло участь понад 120 учасників з різних куточків України: інституційні координатори Еразмус+, керівники закладів та працівники, відповідальні за міжнародну співпрацю закладів вищої освіти України.

Головна мета заходу – створення умов для підтримки освітян України в межах затверджених Директив ЄС і здійснення виняткових заходів за проєктами міжнародної мобільності у сфері вищої освіти, спрямованих на сприяння інтеграції представників з України до освітнього процесу в європейських університетах на період війни.

На вебінарі учасники були поінформовані про здійснення виняткових заходів за проєктами напряму Міжнародна мобільність у сфері вищої освіти, спрямованих на сприяння інтеграції представників з України до освітнього процесу в європейських університетах на період війни.

На жаль, така важлива подія, на якій розглядалися питання міжнародної мобільності у вищій освіті, пройшла поза увагою переважної більшості викладачів природничо-географічного факультету !

Алея бузків – прикраса агробіостанції університету

Щороку у травні Алея бузків нагадує про ті видатні і приємні події, які відбулися у 2012 та 2017 роках на базі природничо-географічного факультету за ініціативи науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта». Це Всеукраїнські екологічні конференції, на яких були присутні визнані науковці із усіх куточків України. Як резолюція конференцій були висаджені бузки, примітно, що кожен бузок носить ім᾿я того, хто його посадив.

Видатною подією за результатами конференцій стало відкриття спеціальності «Екологія». Відтоді екологи-здобувачі та екологи-викладачі здійснюють догляд за бузками.

Сподіваємося на подальше проведення таких конференцій та розширення Алеї бузків

Наукові здобутки професорів факультету

Вийшла з друку монографія докторів наук природничо-географічного факультету Світлани Совгіри та Валерія Миколайка «Екологоорієнтовані підходи відновлення техногенно забруднених територій і створення сталих екосистем».

Авторами викладено результати досліджень щодо відновлення техногенно забруднених територій і створення сталих екосистем. Розроблено методологію створення репрезентативних заповідних обєктів в агроландшафтах. Розглянуто проблеми та перспективи екологізації сільськогосподарського виробництва для відтворення сталих екосистем. Розкрито питання ефективного використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій у контексті екологізації. Досліджено інноваційні екологоорієнтовані підходи у відновленні техногенно забруднених територій і розвитку сільських територій.

Бажаємо авторам подальших наукових звершень.

Участь екологів у онлайн-конференції «Екологічна безпека України в умовах воєнного часу»

5 травня екологи природничо-географічного факультету (професор Світлана Совгіра, доцент Наталія Душечкіна, викладачі Роман Подзерей, Віталій Гончарук та Тетяна Марочкіна) взяли участь у онлайн-конференції «Екологічна безпека України в умовах воєнного часу та програмі «Green economic recovery», організованих ПАЕУ за участю представників ВРУ, Міндовкілля і більшості НГО України − наразі взяли участь понад 290 учасників!

На конференції розглядалися питання «Яким є вплив війни в Україні на імплементацію Європейської політики Green Deal?», «Як разом виконати домашнє завдання в сфері еко для безперешкодного руху в ЄС?», «Як можливо запобігти тим ризикам, які виникнуть в поствоєнний період?»

Формат конференції побудований таким чином, що запрошені експерти коротко озвучили реперні точки, задавали вектори і пропонували рішення.

Участь у конференції − перший колективний brain storm у великому проекті сприяння відбудові України за участі провідних environmentalists.