Архив автора

18 січня екологи кафедри (викладачі та здобувачі) взяти участь у першій зустрічі на тему «Природні ресурси, якість довкілля та зміна клімату» в рамках зеленого марафону Miждисциплiнарних студiй «Європейськi зеленi вимiри» у рамкаx Проєкту Epасмус + Жaна Моне.

Під час заходу окреслено основні екологічні ризики, які визначають сталий розвиток планети. Показано, що такими зонами ризику є зміна клімату, скорочення біорізноманіття, збільшення споживання поживних речовин, забруднення антропогенними речовинами, зменшення озонового шару, закиснення Світового океану, зменшення запасів прісної води; зниження площ лісових покривів тощо. Визначено конструктивні трансформації, які можуть стати «дорожньою картою» на шляху виходу людського суспільства з глобальної екологічної кризи.

Марафон триватиме два місяці за результатами якого учасники отримають сертифікати.

На природничо-географічному факультеті є гарна традиція – проведення наукових і науково-практичних конференцій. 25 листопада 2022 року на базі кафедри хімії, екології та методики їх навчання й кафедри географії та методики її навчання пройшла VІІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція: «Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень в географічній, екологічній та хімічній освіті».

Серед співорганізаторів наукового заходу були Інститут педагогіки НАПН України, Інститут агроекології та природокористування НААН, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Міжнародна асоціація екологів університетів.

У ході конференції були обговоренні такі питання:

1. Наукові засади географічної, екологічної та хімічної освіти у ЗВО.
2. Досвід практичної екологічної, краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, біології у ЗЗСО.
3. Інноваційні технології в географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності.

Зі вступним словом до учасників конференції звернулася завідувач кафедри географії та методики її навчання, доктор педагогічних наук, професор Оксана БРАСЛАВСЬКА.

В.о. завідувача кафедри хімії, екології та методики їх навчання, кандидат педагогічних наук, доцент Наталія ГОРБАТЮК ознайомила присутніх з сучасними досягненнями й проблеми екологічної, хімічної освіти і науки, можливостями використання інноваційних технологій у підготовці здобувачів вищої освіти.

Доктор педагогічних наук, професор Світлана СОВГІРА здійснила ретроспективний огляд проведення даної конференції, зазначивши, що в своїх здобутках наука завжди базувалася на наполегливій та кропіткій праці вчених, а у досягненнях завжди покладалися на активності й результативності у підготовці молоді до життя освітян України.

Також у доповідях виступаючі охарактеризували сучасні тенденції в географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності; розкрили досвід практичної екологічної краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, екології, біології.

12 жовтня 2022 року проведено бінарну лекцію з формування soft skills та фахових компетентностей у майбутніх екологів. Лекцію організовано доцентом кафедри хімії, екології та методики їх навчання Наталією Душечкіною та завідувачем кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, професором Оксаною Бялик, в рамках розкладу занять природничо-георгафічного факультету.

Лекція проведена в межах навчальної дисципліни «Моніторинг довкілля» для здобувачів вищої освіти бакалаврського рівня спеціальності 101 «Екологія».

Наталією Душечкіною подано матеріали про державний екологічний моніторинг та його види, а також про суб’єктів державного екологічного моніторингу; розкрито методику оцінки якості навколишнього середовища та подано критерії та показники нормування забруднюючих речовин у навколишньому середовищі.

Оксана Бялик узгодила поданий Наталією Душечкіною матеріал із інформацією про комунікаційні навички, навички самокерування та навички ефективного мислення; розкрила структурні компоненти «soft skills», зокрема: комунікативну, емоційну, креативну, лідерську компетентності, командну роботу та часову компетентність, які є обов’язковими складовими фахових компетентностей ОП Екологія.

Завдяки інноваційній формі проведення лекції здобувачі-екологи мали можливість висловлювати свої думки щодо застосовування мʼяких навичок у майбутній професійній діяльності.

У кінці вересня – на початку жовтня 2022 року викладачами природничо-географічного факультету було здійснено екскурсію до села Рудківці Новоушицької селищної територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області з метою дослідження біологічних, геоморфологічних, кліматичних особливостей долинно-річкових ландшафтів річки Дністер.

Науковцями було вивчено долинно-річкові ландшафти річки Дністер, їх геоморфологічні, кліматичні, флористичні та фауністичні особливості.
Зауважуємо, що село Рудківці розташоване на високому нагірному березі річки Дністра при впадінні в нього річки Матірки, долини яких сьогодні утворюють ложе Дністровського водосховища на території Хмельницької області.

Долина річки Дністер, зокрема біля с. Рудківці, у його середній течії є унікальною у геолого-геоморфологічному, кліматичному, флористичному, фауністичному і естетичному відношеннях. ЇЇ називають природним музеєм. Глибоко врізані в осадові породи каньйони Дністра та його приток утворюють унікальні відслонення, віднесені до стратиграфічно-палеонтологічних геологічних пам’яток Середнього Придністров’я. За своєю значимістю вони є унікальними не тільки для України, а й для Європи. В околицях села на найнижчих рівнях виходять на денну поверхню потужні відклади едіакарно-вендського комплексу скам’янілих глинистих порід. Серед них примітними є калуські верстви строкато забарвлених тонковерствуватих аргілітів, які без значних зусиль легко розсипаються на дрібні гострокутні уламки. Характерною їх особливістю є наявність конкрецій фосфоритів. На поверхні калуських верств відкладені породи сеноманського ярусу крейдової системи, що мають дуже строкатий літологічний склад.

У межах Середнього Дністра зосереджено більше сотні ендемічних та реліктових видів рослин. За флористичною унікальністю цей природний регіон поступається тільки Гірському Криму та Українським Карпатам. У дністровській флорі зустрічаються карпатські, понтично-центрально-азійські, середземноморські та балканські елементи. Серед реліктових видів зустрічається: шиверекія подільська, молочай мигдаловидний, астрагал еспарцетолистий, змієголовник австрійський, чебрець подільський, ясенець білий, відкасник осотовидний, вероніка гірська, кадило сармацьке, цибуля ведмежа, клокичка периста, таволга середня та інші. Серед ендемічних видів виділяють спірею польську, молочаї дністровський та волинський, чебрець одягнений, зіновать подільську, волошку східну, самосил паннонський, шавлію зарослеву, шоломницю весняну, козельці подільські, юринею дністровську.

Особливу цінність мають урочища «Дністровських Стінок», малодоступних місцевостей на схилах південної експозиції з рідкісною флорою і фауною. До них приурочені такі середземноморські види рослин як кизил, гордовина, скумпія, ясенець, листовик сколопендровий, клокичка периста та ін. Степові угруповання представлені формаціями осоки низької, вівсюнця Бессера, ковили волосистої.

Зустрічається зростання ефедри двоколосої, мигдаля степового, спіреї польської, горицвіту весняного, мінуарції дністровської, заячої конюшини Шиверека. Для ціїєї місцевості характерне масове заліснення дністровських крутосхилів зокрема: сосни звичайної, сосни чорної, сосни Веймутової тощо.

22 вересня 2022 року на кафедрі хімії, екології та методики їх навчання відбулося засідання проєктної групи ОП Екологія. Ключовим напрямом засідання було обговорено залучення до освітньої програми нового стейкхолдера — Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України (В.о. директора Володимир Грабовий). Це питання обговорювалося разом з іншими стейкхолдерами: Дослідною станцією тютюнництва ННЦ» ІЗ НААН України (директор Павло Пясецький) та ДП «Уманське лісове господарства» (головний лісничий, заступник директора Анатолій Гусак).

В рамках підписаних угод обговорювалось питання практичної підготовки здобувачів-екологів, зміст наскрізної програми практик та внесення вищезазначених стейкхолдерів у розробники, оскільки навчальні та виробничі практика проходять на їх базі.