Онлайн-лекторій в дії!

20 березня 2024 р. на платформі Google Meet для здобувачів вищої освіти, аспірантів та науково-педагогічних працівників відбувся онлайн-тренінг Томаша Кука «Перспективи і можливості професійного розвитку студентів в новій євро-реальності».

Професійний підхід, творча та мотивуюча атмосфера, емоції… Саме так можна охарактеризувати цю зустріч, яка була дуже цікавою.

Томаш Кук — коуч International Coaching Federation, бізнес-тренер, тренер NLP (нейролінгвістичне програмування), консультант мереж компаній-франчайзерів у Польщі та індивідуальний бізнес-консультант.

Профіль Томаша Кука: https://www.facebook.com/tomasz.kuk

Онлайн-лекція доктора Якуба Рибки (Університет імені Адама Міцкевича в Познані)

Професор Якуб Рибка 7 березня 2024 року презентував онлайн-лекцію на тему «Біотехнології, що застосовуються для виготовлення біодрукованого меніска та імунодіагностичного тесту на COVID-19 (передовий досвід)». Лектор детально зупинився на діяльності біотехнологічної лабораторії, продемонстрував 3D друк меніска, а також розповів про окремі проекти, що були реалізовані в часи пандемії. Польський професор відповів на запитання слухачів.

Якуб Рибка очолює Великопольський Центр Передових Технологій Університету імені Адама Міцкевича в Познані.

Організатором та модератором зустрічі став директор Польського культурно-освітнього центру нашого університету професор Ігор Кривошея. Переклад забезпечив фахівець Польського культурно-освітнього центру Антон Терещук.

Викладачі та здобувачі освіти кафедр біології та здоров’я людини й кафедри хімії та екології факультету природничої освіти та природокористування вдячні лектору та організаторам зустрічі за цікаву й змістовну лекцію.

ACADEMIES4UKRAINE – STRENGTHEN HIGHER EDUCATION RESILIENCE IN UKRAINE AND EUROPEAN UNION

Колектив факультету природничої освіти та природокористування й здобувачі вищої освіти відвідали онлайн-зустріч «Презентація проекту ACADEMIES4UKRAINE» координатором якої була Ірина Миколаївна Кирилюк.

Проект «ACADEMIES4UKRAINE – strengthen higher education resilience in Ukraine and european union» діє в рамках програми ЄС Erasmus+ KA220-HED – Партнерство у сфері вищої освіти.

Головна мета проекту – надання підтримки закладам вищої освіти в процесі створення служб психологічної, соціальної та культурної підтримки для інтеграції до Європейського Союзу студентів українських університетів, які покинули місця проживання внаслідок війни.

Тривалість проекту: 1 жовтня 2023 – 30 вересня 2026 року.

Отримувач гранту: стартап компанія «I-STRATEGIES», Італія.

  • Одним з партнерів є Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Україна)

Учасникам зустрічі запропоновано заповнити реєстраційну форму https://docs.google.com/forms/d/13iloPMUb6ioJJqMne_3QhrtPn-SIlcQ4irEsNVYXMao/edit та долучитись до створення фільму https://docs.google.com/forms/d/163RwHL1l-ee4lveVMfORFT1JMEYz2XbHy3ym967bq0U/edit

всі новини про заходи по проекту можна відслідковувати за посиланнями:

https://www.facebook.com/share/gec7JTCXLStmjW4p/?mibextid=WC7FNe

https://www.facebook.com/share/p/7qm4dGr9bzjEXtNo/

https://www.facebook.com/100007584301075/posts/pfbid0HbZDYh4VZuAmmUJLs6G6ebudnXmY79asXcgX2zSCJvhAxDWggZsCDDDwdWv4jtZAl/

Виховна година «Залишаємося гідними своїх героїв»

В Україні 20 лютого вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні. Саме в ці дні, 10 років тому, під час Революції гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку.

З метою гідного відзначення 10-ї річниці пам’яті Героїв Небесної Сотні для здобувачів вищої освіти ОП Середня освіта (Хімія) куратором 13 академічної групи Вікторією Давискибою та куратором 23 академічної групи Наталією Недайборщ на кафедрі хімії та екології було проведено виховну годину під лозунгом «Залишаємося гідними своїх героїв». Виховна година у здобувачів розкриває суть подвигу Небесної Сотні, вшанування героїзму українських захисників і тих, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України, формує розуміння єдності й цілісності України, як вільної, незалежної, демократичної та заможної держави; сприяє формуванню історичної пам’яті; виховує почуття патріотизму та усвідомлення національності, розвиває бажання стати гідними громадянами України. До заходу також долучились викладачі цієї ж кафедри Тамара Зеленко та Мирослава Сорока.

Після проведення виховної години всі учасники долучились до меморіального віче «Заряджені гідністю та жагою свободи», що відбулось в місті о 10:00 біля пам’ятного ознакування Героям Небесної Сотні, що на розі вул. Незалежності – Гайдамацька. Адже ця дата стала для нас символом незламної волі українського народу, його готовності боротися за свої права та гідність.

Ми вшановуємо пам’ять Героям, які до останнього вдиху боролися за майбутнє держави, були різні за віком, національністю, освітою, статтю, релігійними та політичними поглядами. Серед них були люди різних поколінь: від 82-річного Івана Наконечного до 17-річного Назара Войтовича. Всіх їх об’єднувало спільне бажання – жити у демократичній європейській країні, бути господарями на рідній землі.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні не вмирає. Вона живе в серцях усіх українців, сприяючи громадській активності, консолідації суспільства та формуючи усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

Відкрита лекція з дисципліни «Збереження ландшафтного та біо-різноманіття»

20 лютого 2024 року на 2 парі для здобувачів 164о та 164п груп спеціальності 101 Екологія проведено відкриту лекцію з дисципліни «Збереження ландшафтного та біо- різноманіття» на тему: «Міжнародний досвід збереження біо- різноманіття» доцентом кафедри хімії та екології Наталією Душечкіною, яка має 10-річний стаж науково-педагогічної та 25-річної практичної роботи на посадах, дотичних до спеціальності здобувачів. Тому неоціненний досвід доцента передається молодим здобувачам освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Заняття проведено на високому науковому і методичному рівні та згідно навчально-методичних вимог. Теоретичний матеріал лекції доповнено цікавою презентацією та актуальними статистичними даними щодо сучасного стану біо- різноманіття в Україні та за її межами. Студенти задавали багато питань з проблематики лекції, дискутували про причини та наслідки змін довкілля та їх впливу на біо- різноманіття й отримали настанови для подальшого особистісного наукового розвитку з питань екології.

Настановча конференція з виробничої практики

19.02.2024 року відбулися настановчі наради щодо особливостей організації виробничої практики здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальностями: 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) – групи у-34, 41, зу-33, з-41; 014.07 Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) – групи у-36, 42, зу-34, з-42; 014.06 Середня освіта (Хімія) – групи у-35, 43; 091 Біологія – групи 47, зу-36; 101 Екологія – групи у-38, 48.

Організаторами зустрічей були групові керівники практик. Вони привітали присутніх з початком виробничої практики, наголосили на тому, що вона є важливою складовою освітнього процесу та демонструє їх здатність використовувати у виробничих умовах отримані під час навчання компетентності. Здобувачі вищої освіти були ознайомлені з особливостями проходження практики, правилами безпеки, завданнями та вимогами щодо оформлення звітної документації.

Модератори зустрічей акцентували увагу на можливості апробації наукових досліджень у реальних умовах професійної діяльності та зібрати матеріал для написання кваліфікаційних робіт.

Участь екологів у практичній реалізації реформи управління відходами

9 лютото за ініціативи Асоціації PAEW відбувся Загальнонаціональний круглий стіл «РЕФОРМА УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ: як зупинити велику імітацію чи «млинець нанівець»?». У заході взяли участь народні депутати України, представники Міндовкілля, Мінекономіки, ДРС, НАБУ, СЕП, ДЕІ, субʼєкти-утворювачі відходів, субʼєкти-ліцензіати, екологи, представники громад, науковці, представники ЗМІ. Від Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини у заході взяли участь професор Світлана Совгіра, доцент Наталія Душечкіна.

На засіданні круглого столу висвітлювалися нагальні питання, зокрема те, що в час війни Україна отримала замість євроінтеграційної реформи нові ризики поглиблення кризи відходів, забруднення лісосмуг тонами особливо небезпечних речовин, погіршення епідеміологічної ситуації та порушення прав українців і субʼєктів господарювання Міндовкіллям. За даними проєкту Ареna-2, у 2022 році в Україні утворилось близько 498 тисяч тон небезпечних відходів, що складає орієнтовно 12,2 кг на кожного українця. В середньому 1300 тон щодня. Отже понад 30 тис тон приблизно з 9 січня 2024 року вже десь осідає.

Відтак, Ми є свідками практичної реалізації реформи управління відходами. Вочевидь – це одна з найскладніших довкіллєвих реформ!

Мотивована зустріч-звіт високого рівня лідерів та проєкти, що змінюють Україну під час війни «Зелена трансформація: réunion»

18 січня за організації Асоціації PAEW відбулася мотивована зустріч-звіт високого рівня лідерів та проєкти, що змінюють Україну під час війни. Викладачі-екологи факультету природничої освіти та природокористування (професор Світлана Совгіра, доцент Наталія Душечкіна, доцент Роман Подзерей) взяли участь у заході.

Засновниця проекту «Екотрансформація», президентка Асоціації Professional Association Of Environmentalists Of The World Людмила Циганок зазначила, що «під час війни в Україні лідерство проявилось у всіх складових сучасного терміну ESG — стейкхолдерам довелось оцінити, як бізнес працює з ризиками та можливостями, пов’язаними з екологічними, соціальними та управлінськими критеріями, а громадам зрозуміти, що без бізнесу нам не вистояти, адже війни виграють економіки у всі часи».

У ході зустрічі наведені світові та українські успішні приклади взаємодії, що не словом, а ділом змінюють громади, регіони, державу. Зокрема, виступили Леонора Гевесслер, федеральний міністр, Федерального міністерства Австрії з Кліматичних дій, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій, Крістіна Гаверкамп, керуючий директор Deutsche Energie-Agentur (DENA), посли Австрії, Нідерландів та Бельгії, представники дипломатичних відомств країн ЄС, а також команди стійких лідерів НЕК Укренерго, Інтерпайп, МХП та багато інших генеральних директорів та лідерів підприємств, академічної спільноти. Кількість учасників була понад 450 осіб.

Залучення викладачів факультету до Громадської організації Української екологічної асоціації «Зелений світ»

17 січня на базі науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта» відбулося вручення посвідчень членам відокремленого підрозділу Української екологічної асоціації «Зелений світ» Уманської міської філії. Вручення проводив голова Уманської міської філії «ЗС» Олександр Балабак. До складу асоціації від факультету природничої освіти та природокористування увійшли більше 25 осіб. Представником інтересів членів громадської організації від Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини обрано старшого викладача кафедри хімії та екології Віталія Гончарука.

Під час заходу учасники ознайомилися із статутом організації, перспективами її подальшої діяльності та намітили спільні дії у збереженні навколишнього природного середовища.

Участь екологів у марафоні «Європейські зелені виміри» у рамках Проєкту ЄС Еразмус+ Жана Моне

15 січня стартував ІІ раунд Зеленого марафону з Міждисциплінарних студій «Європейські зелені виміри». Участь у заході взяли представники рівних освітніх закладів, в тому числі й Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. До марафону долучилися екологи університету (професор Світлана Совгіра, доцент Наталія Душечкіна, доцент Роман Подзерей, викладач Святослав Мандебура та здобувачі першого бакалаврського та другого магістерського рівнів).

Стартова зустріч відбулася в онлайн форматі на тему «Природні ресурси, якість довкілля та зміна клімату». Спікер зустрічі, професор Олена Мітрясова окреслила основні екологічні ризики, які визначають сталий розвиток планети. Показала, що такими межами ризику є зміна клімату, скорочення біорізноманіття, збільшення споживання поживних речовин, забруднення антропогенними речовинами, зменшення озонового шару, закиснення Світового океану, зменшення запасів прісної води; зниження площ лісових покривів тощо. Визначено конструктивні трансформації, які можуть стати «дорожньою картою» на шляху виходу людського суспільства з глобальної екологічної кризи.